Боїтеся зубних лікарів?

Дарма! А от якби ви жили кількома століттями раніше, їх точно слід було б боятися.

У цій статті ми поговоримо про історію стоматології.

Ви дізнаєтесь:

- якими дивними способами в різні часи лікували карієс.

- Як зубні лікарі залишили Людовика XIV без зубів і зламали щелеп у Катерині II.

- Чим чистили зуби в середньовіччі та навіщо лікарі радили пацієнтам полоскати рота власною сечею.

- Також ми розповімо, хто винайшов протезування зубів, з чого ці протези робили у 18 столітті, та навіщо модниці московитської імперії навмисно чорнили зуби.

Зуби в людей боліли завжди, тому вони замислилися про їх лікування ще у глибоку давнину.

Сьогодні основний метод лікування карієсу видалення уражених тканин і відновлення зуба пломбувальним матеріалом, але вдавнину обходилися простішими методами.

Язичницькі знахарі намагалися замовляти біль. Християнські радили старанно молитися святій Аполонії Александрійській, якій язичники вирвали всі зуби, вимагаючи зректися віри.

Пломбування зубів запроваджувалося в зуболікувальній практиці повільно. Навіть у мумій фараонів не виявили слідів пломбування, заповнення зубів золотом чи іншими металами.

Зате відомо, що в давньому Римі лікарі вміли цілком успішно свердлити зуби. Архіген, лікар імператора Траяна, на початку другого століття нашої ери зумів відкрити пульпову камеру зуба свердлом. А в Китаї, в часи імперії Тан, у середині 7 століття нашої ери, лікарям був відомий сплав олова, срібла і ртуті, який використовували у стоматології. Невідомо тільки, з нього вже робили пломби чи тільки формували протези.

Але в середньовічній і ранньомодерній Європі всі ці методи були невідомі. Середньовічні медики поділяли думку давніх єгиптян, які вважали, що причина карієсу зубні черви, які поселяються в зубах, руйнуючи їх зсередини.

Щоб позбутися паразита, ще здавна виписували різні обкурювання, які мав вдихати пацієнт. Інший метод полягав у тому, щоб піднести до хворого зуба палаючу свічку з воску з домішкою зернят-блекоти і чекати, поки одурманений зубний черв вибереться з дірки.

Лише у 15 столітті Джованні Арколані з Болонії вловив суть проблеми і навіть здогадався робити золоті пломби. На жаль, його досвід переймали далеко не всі. Тож ще у XVII столітті лікарі рекомендували видаляти навіть трохи ушкоджений карієсом зуб, щоб уникнути зараження червом здорових.

Однак поступово свердла стали необхідним інструментом зубного лікаря.

Спочатку зуби свердлили вручну, а у XVIII столітті французький стоматолог П’єр Фошар суттєво вдосконалив дриль для зубів і стоматологічні хірургічні інструменти. 1864 року англієць Джордж Гаррінгтон винайшов бормашину з заводним механізмом, а вже 1875-го була запатентована перша електрична бормашина.

Прибічником теорії зубних червів, які викликають карієс, був Антуан Дакен, лїкар Людовика XIV з 1672 по 1693 рік. Саме він 1682 року переконав монарха позбутися вигаданих паразитів, вирвавши всі уражені карієсом зуби.

Арабські лікарі вже у першому тисячолітті нашої ери використовували під час видалення зуба миш'як, який убиває зубний нерв, і цей спосіб після XII століття успішно практикувавали деякі європейські зубодери.

Шанований у європейців давній римлянин Авл Корнелій Цельс, чиї праці видали у Європі у 15-му столітті, рекомендував видаляти хворі зуби, заповнюючи каріозну порожнину свинцем і розхитуючи зуб. Всі ці заходи допомагали якісніше витягнути зуба, не боячись, що під час операції постраждає щелепа.

Але Дакен був прибічником таких методів. Зуби на верхній лівій королівській щелепі рвав без наркозу. Та й щипцями орудував так невміло, що відірвав шматок кістки. У результаті між носом та ротом короля утворилася фістула своєрідний канал. Віднині монарх не міг випити ні краплі рідини, щоб частина її не витекла з носа.

Жертвою зубних лікарів мало не стала і Катерина II. Приїхавши до московії, вона за 2-3 роки втратила 5 зубів. Одну з операцій вона описувала так: «Мене посадили на підлогу, граф тримав з одного боку, Чиглокова з іншого, а хірург Гіон висмикнув мені зуба, але тієї миті, як він смикав, з рота в мене полилася кров, з носа потекла вода і з очей сльози. Разом з зубом Гіон відірвав частину ясен, прирослу до зуба. На щоці в мене довго лишався відбиток всіх п’яти пальців пана Гіона у вигляді синіх жовтих плям.

Отож, зі стоматолопєю було не дуже.

А як щодо гігієни ротової порожнини?

Попри розповсюджену думку, далеко не всі європейці мали погані зуби, та й доглядати їх навчилися задовго до появи 1780 року зубної щітки, яку, до речі, тоді робили зі вставленої у кістяну ручку свинячої щетини.

Річ у тім, що цукор, який провокує карієс, аж до XIX століття був предметом розкошів, доступним лише багатіям. Крім того, зуби європейці чистили здавна. Гільдегара Бінгенська, абатиса монастиря Рупертсберг у Німеччині, ще у XII столітті рекомендувала обов’язкове полоскання рота кілька разів на день чистою холодною водою. Салернський кодекс здоров'я 1480 року рекомендував чистити зуби зранку.

Так, зубних ниток не було, але люди використовували зубочистку, міцну нитку, пожовану з одного кінця паличку м'яких порід дерева, шматочок полотна, губку чи навіть власний палець.

Більшість рекомендацій тих часів з догляду за зубами і сьогодні виглядають доволі доречними:

-                     Після кожного прийому їжі полоскати рота чистою водою і протирати зуби серветкою чи губкою.

-                     Залишки їжі виймати зубочисткою.

-                     Для укріплення ясен використовували мазі з лікарських рослин, полоскання від вагами трав.

Бідняки освіжали дихання жуючи ароматні трави. Багатії використовували пастилки з кориці, м'яти чи шавлі. Але, на жаль, до XVIII століття лікуванням зубів зрідка займалися дипломовані лікарі та хірурги. Частіше цирульники і майстри, які рвали зуби публічно на ярмарках.

Втім, дивні поради з гігієни ротової порожнини можна було почути навіть від поважних докторів. Деякі, наприклад, рекомендували пацієнтам полоскати зуби свіжою сечею. Цей рецепт відбілювання зубів був відомий ще з давньоримських часів, а за просвітництва у XVIII столітті його рекомендував засновник сучасної стоматології П'єр Фошар.

Насправді тут є раціональне зерно. У сечі міститься аміак, який має гарні чистильні властивості. Та спосіб, прямо скажемо... не з приємних.

Інші лікарі радили полоскати зуби віном і навіть оцтом.

Недосконалі та часом небезпечні способи лікування зубів змусили людей ще у глибоку давнину замислитися про протезування.

Хиткий зуб тоді просто примотували до здорового ниткою чи дротом. Відсутні зуби модниці намагалися замаскувати шматочками тканини. А в московському царстві і згодом у московицькій  імперії до кінця XVIII століття зуби чорнили. Можливо, щоб приховати карієс, однак не менш ймовірно щоб створити враження поганих зубів, адже карієс розвивався через надмірне споживання солодощів, а це в ті часи свідчило про високий соціальний статус.

Якщо приховувати було вже нічого, виготовляли зубні протези.

З цією метою здавна використовували дерево, кістку, зуби тварин і людей. Але такі штучні зуби були незручними, а термін їхньої служби коротким.

Прорив у протезуванні зробив той самий П'єр Фошар.

В 1747 року на вулиці Де Кордельєр у Парижі він облаштував приймальний кабінет з кріслом, дзеркалами і лампами, а також лабораторію з майстернею з виготовлення зубних протезів. Він винайшов і детально описав цілу низку штучних протезів для частин зубів і повної їх заміни. Протези він намагався виготовляти із зубів самого пацієнта, а також з бичечої та слонової кістки. Подібними, до речі, згодом користувався Джордж Вашингтон. Вони збереглися до наших днів.

Але спершу кістку слід було відбілити, і це був тривалий процес.

Спочатку її варили, потім 12 днів витримували почергово то у воді, то на повітрі. Щоб надати штучним зубам природного відтінку, Фошар покривав їх ковпачками з тонкої золотої пластинки, на які наносився шар опеченої фарфорової емалі. Фіксували протези штифтами, чи, якщо у пацієнта залишилися сусідні зуби, протези прив'язували до них вощеною шовковою ниткою. Фошар навіть запропонував укріплювати на одному- двох штифтах кілька з'єднаних між собою зубів, тобто створив прототип сучасних мостоподібних протезів.

Для VIP-клієнтів робили протези на спецзамовлення, наприклад, з кістки гіпопотама. Вона була більш щільною і зносостійкою, ніж слонова, і значно краще підходила для протезування. Подібні протези були дуже дорогими. їх могли дозволити собі тільки представники вищої верстви та члени королівської сім’ї.

Втім, сьогодні протезування стало значно доступнішим задоволенням. Запишиться на безкоштовну консультацію до «Вдала стоматологія лікаря Балановської» за ->посиланням<- або зателефонуйте за номером +380968024086; +380955914935 та переконайтеся в цьому самі.